Пристрої для встановлення самосвердлувальних гвинтів

Автор(и)

  • Liudmyla Danylova КПІ ім. Ігоря Сікорського, м. Київ, Україна
  • T. Waiyaki КПІ ім. Ігоря Сікорського, м. Київ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.20535/2521-1943.2019.85.158759

Ключові слова:

ізьбоформуючі самонарізні гвинти, гладко-різьбове з’єднання, автоматизоване складальне виробництво, складальні пристрої

Анотація

У статті представлені деякі варіанти конструкцій пристроїв установлення різьбоформуючих самонарізних гвинтів. У практиці сучасного машино- і приладобудування широкого поширення набули гвинти, що встановлюються в деталі з гладким отвором і зокрема різьбоформуючі самонарізні гвинти, які не потребують стопоріння і додаткових кріпильних деталей. Таким чином, установлення РС (різьбоформуючих самонарізних ) гвинтів можлива із застосуванням мінімальної кількості виконавчих пристроїв. Складання із застосуванням РС гвинтів полягає в послідовному виконанні двох різнохарактерних операцій - спочатку свердління, а потім розкочування різьблення. Складність полягає в наступному, свердло вимагає жорсткого базування для запобігання відведення, або попереднього центрування, різьбова частина направляється по просвердленій кінцевою частиною отвору, при цьому елементи, що базують, повинні забезпечувати прохід головки гвинта в кінці загвинчування. Кожний представлений в статті пристрій здійснює жорстке базування гвинтів по зовнішньому або внутрішньому діаметрам різьблення, або базування свердлильної частини по розрізній втулці, при цьому елементи базування не перешкоджають вільному проходженню головки гвинта. Сконструйовані пристрої були виготовлені і випробувані, результат показав, що вони можуть бути використані в автоматизованому складальному виробництві.

Біографія автора

Liudmyla Danylova, КПІ ім. Ігоря Сікорського, м. Київ

доцент кафедри технологіх машинобудування

Посилання

  1. Petrikov, V.G. and Vlasov, A.P. (1991), Progressivnye krepezhnye izdeliya [Progressive fasteners], Masynostroenye, Moscow, Russia.
  2. Arpent'ev, B.M., Zenkin, A.S. and Kutsin, A.N. (1994), Mekhanizatsiya i avtomatizatsiya sborochnykh rabot na mashinostroitel'nykh predpriyatiyakh [Mechanization and automation of assembly work at machine-building enterprises], Tehnika, Kyiv, Ukraine.
  3. Liudmyla, D. (1998), Technological quality assurance of connections with self-tapping fasteners. Ph.D. Igor Sikorsky Kyiv Polytehcnic Institute.
  4. Berezin S.Ya., Kurbatova L.S., Leonov V.N. (2011), “The history of inventions auxiliary equipment for threading and assembly operations”, Scientific notes Transbaikalian State University. A series of physics, mathematics, technology, technology, vol. 3, pp. 6-14.
  5. Berezin S. Ya. and Romanova, L.S. (2013), “Cartridges for threading and assembly operations with special functions”, Assembly in mechanical engineering, instrument making, vol. 12, pp. 6-13.
  6. Kurbatova, L. S. (2016), “Analysis of the use of auxiliary equipment for assembly and threading operations”, Scientific notes Transbaikalian State University. A series of physics, mathematics, technology, technology, pp. 62-63.
  7. Zhdanov, A.V., Smirnov, V.Yu., Dereventsev, M.S., Mikhailov, R.G. and Tolstobrov, V.V. (2015), “Forecasting the reliability of thread-cutting process equipment”, Research publications.
  8. Berezin, S.Ya. and Romanova, L.S. (2013), “Calculation of design and tuning parameters of assembly and thread-cutting cartridges”, Assembly in mechanical engineering, instrument making, vol. 5, pp. 28-34.
  9. Danilova, L.M. Davygora, V.N. and Pasechnik, V.A (1993), Adaptive screwdriver head, Ukraine, Pat. 1808654.
  10. Danilova, L.N. and Yarmosh, A.G. (1989), Part orientation device, Ukraine, Pat. 1484582.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-04-14

Як цитувати

[1]
L. Danylova і T. Waiyaki, «Пристрої для встановлення самосвердлувальних гвинтів», Mech. Adv. Technol., вип. 1(85), с. 125–130, Квіт 2019.

Номер

№ 1(85) (2019)

Розділ

Оригінальні дослідження

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Mechanics and Advanced Technologies

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY 4.0, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.