ИССЛЕДОВАНИЯ ВЫСОКОСКОРОСТНОГО ПНЕВМОМЕХАНИЧЕСКОГО ПРОСЕССA ПО ФОРМОВКИ СЛОЖНО СТРУКТУРИРОВАНЫХ ЛИСТОВЫХ И ТРУБЧАТЫХ КОМПОНЕНТОВ
DOI:
https://doi.org/10.20535/2305-9001.2013.67.37850Ключові слова:
пневмомеханічне штампування, гідроформінг, формування листового металу, формування трубАнотація
У зв'язку з суворими нормами викиду вуглекислового газу і економії ресурсів в автомобільній і аерокосмічній промисловості усе більш вирішальну роль грають полегшені конструкції. Таким чином, на сьогоднішній день необхідність виробництва конструкцій із складною геометрією з високоміцних матеріалів є високоактуальною. У цьому плані, неминуча розробка нових процесів для високоміцних матеріалів тих, що відповідають вищевикладеним вимогам. Процеси високошвидкісного формування показують більш високі показники відносно формування комплексних гострокрайових деталей і є важливим ключем до зниження ваги компонентів, при цьому відповідаючи високим вимогам викиду вуглекислового газу, а також сприяючи збереженню важливих природних ресурсів. Дослідження пневмомеханічного і електрогідравлічного процесу формування металу є важливим предметом інтенсивної дослідницької роботи кафедри формування і обробки технологій університету Падерборн. Для інтеграції вказаних процесів в промисловості, дуже важливе визначення впливу різних параметрів процесу на формування результату, який не лише сприяє оптимізації самого процесу, але і призводить до кращого розуміння явищ цих процесів.
У статті розглядається вплив прискорення стислого повітря і рівня заповнення робочого середовища на формування деталей з листової і трубчастої геометрії. Досвідченим шляхом була встановлена можливість виготовлення складних гострокрайових і квадратоподібних геометричних деталей з алюмінієвих сплавів за допомогою пневмомеханічного штампування. Результати дослідження роблять явним факт ефективного впливу тиску стислого повітря і рівня заповнення камери тиску, що змінюється, на формування деталей. У цій роботі представлені результати ґрунтовних досліджень пневмомеханічного штампування в порівняння з конвенціональним гідроформінгомПосилання
[1] Wilson, F.: High Velocity Forming of Metals. Prentice-Hall International, London, 1964
[2] Lange, K.; Müller, H.; Zeller, R.; Herlan, Th.: Hochleistungs‑, Hochenergie‑, Hochgeschwindigkeitsumformung. In: Lange, K. (Hrsg.): Umformtechnik – Handbuch für Industrie und Wissenschaft, Bd. 4: Sonderverfahren, Prozesssimulation, Werkzeugtechnik, Produktion, Springer‑Verlag, Berlin 1993,.
[3] Tominga, H.; Takamatsu, M.: Hydropunch, a pneumatic-hydraulic-forming machine. 2nd International Conference of the Center for High Energy Forming, Estes Park, USA, 1969
[4] Kosing, O.E., Skews, B. W.: The use of liquid shock waves for metal forming; 21st International Symposium on Shock Waves, Great Keppel Island, Australia, 1997
[5] Homberg, W.; Beerwald, C.; Pröbsting, A.: Investigation of the Electrohydraulic Forming Process with respect to the Design of Sharp Edged Contours. Proceedings ICHSF 2010, Ohio USA
[6] Homberg, W.; Djakow E. Akst O.: Some aspects regarding the use of a pneumo-mechanical high speed forming process, Proceedings ICHSF 2012, Dortmund, Germany, 25 April 2012
[7] Homberg, W.; Djakow E.: The investigation of a pneumo-mechanical high speed forming process; 13th International scientific and technical conference “The Progressive Engineering & Technique" 11-15 June 2012, Sevastopol, Ukraine
[8] Vovk, V.; Taran, V.; Vovk, A.: Grundlagen für das Hydro Impuls Umformen von Blechen, Abschlussbericht zum DFG-Schwerpunktprogramm SPP1098, Shaker Verlag, Aachen, 2006
[9] Vovk. V.; Taran, V.; Vovk, A.: Effects of Hydro-Impulse forming of Blanks. Steel Research 7, 2005No. 12 P.140-143
[10] Neugebauer R. Seifert, M.: Internal high-pressure forming of light metals, ZWF Zeitschrift fuer Wirtschaftlichen Fabrikbetrieb, Volume 100, Issue 9, September 2005, Pages 481-489
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
