ВЫБОР РЕЖУЩЕГО ИНСТРУМЕНТА И ПРОГНОЗИРОВАНИЕ ЕГО СТОЙКОСТИ ПРИ ОБРАБОТКЕ ПЕРМАЛЛОЯ 50Н
DOI:
https://doi.org/10.20535/2305-9001.2012.64.43656Ключові слова:
сучасні технології, магнітно-м'які матеріали, пермалой 50Н, інструментальні матеріали, безвольфрамові тверді сплави, експлуатаційні характеристики, якісні характеристики, тонке точіння, ранжування інструментальних матеріалів, дифузійний знос, мікротвердісАнотація
У сучасних технологіях широке застосування знаходять магнітно-м'які матеріали, обробка яких ускладнена й вимагає додаткових досліджень. Аналіз літературних даних дозволив установити, що на заводах рідко застосовують на фінішних операціях тонке точіння деталей з пермаллоевых сплавів, як більш продуктивний процес, заміняючи їм шліфування. Правильний вибір марки інструмента, у першу чергу, пов'язаний з його впливом на експлуатаційні і якісні характеристики цих сплавів. До якісних характеристик пермаллоя 50Н у першу чергу відносять мікротвердість поверхневого шару, ступінь наклепу, шорсткість поверхні й магнітні властивості. Це завдання дуже ускладнює велика кількість інструментальних матеріалів – швидкорізальні сталі, тверді сплави, безвольфрамові тверді сплави, мінералокераміка, надтверді матеріали. Із цією метою проведене дослідження впливу марки інструментального матеріалу на магнітні характеристики пермаллоя 50Н при тонкому точінні на представниках різних інструментальних матеріалів груп «Р», «М» і « К» по міжнародній системі JSO. Побудована діаграма ранжирування інструментальних матеріалів по величині падіння магнітних властивостей пермаллоя 50Н. Визначена краща марка даного сплаву інструмента – безвольфрамовий твердий сплав КНТ16, який забезпечує мінімальну величину падіння максимальної магнітної проникності пермаллоя 50Н. Отримана стійкісна залежність, яка дозволяє прогнозувати стійкість інструмента для заданого режиму різання при обмеженні його по критичній величині зношування при обробці. Різке падіння магнітних властивостей пермаллоя 50Н при його обробці утримуючим вольфрам інструментом пояснюється досвідами по розсіюванню нейтронів, у яких при впровадженні атомів вольфраму в нікелеву матрицю спостерігається зменшення атомного моменту у великому обсязі металу матриці навколо домішкових атомів, тому що параметр кристалічної ґрати вольфраму вдвічі більше параметра ґрати нікелю.Посилання
Kolesov I.M. Osnovy tehnologii mashinostroenija. Moscow: Mashinostroenie. V 2-h. t., 1977.
Tehnologija mashinostroenija. Pod red. A.M. Dal'skogo. V 2-h. t. Moscow: Izd, vo MGTU im. N.Je. Baumana, 1998.
Matalin A.A. Tehnologija mashinostroenija. Lviv: Mashinostroenie, 1985. 472 p.
Klepikov V.V., Bodrov A.N. Tehnologija mashinostroenija. Moscow: FORUM. 2008. 864 p.
Ryzhov Je.V., Suslov A.G., Fedorov V.P. Tehnologicheskoe obespechenie jekspluatacionnyh svojstv detalej mashin. Moscow: Mashinostroenie, 1979. 176 p.
Demkin N.B., Ryzhov Je.V. Kachestvo poverhnosti i kontakt detalej mashin. Moscow: Mashinostroenie, 1981. 244 p.
Suslov A.G., Tehnologicheskoe obespechenie parametrov sostojanija poverhnostnogo sloja detail. Moscow: Mashinostroenie, 1987. 207 p.
Kolesov I.M. Osnovy tehnologii mashinostroenija. Moscow: Vysshaja shkola, 2001. 591p.
Bodrov B.M. Osnovy tehnologii mashinostroenija. Moscow: Mashinostroenie, 2005. 736p.
Suslov A.G. Tehnologija mashinostroenija. Moscow: Mashinostroenie, 2007. 430p.
Matalin A.A. Tehnologija mashinostroenija. Izdatelstvo: Lan, 2008, 512p.
Jawericyn P.I. Teorija rezanija. Minsk.: Novoe znanie, 2006.
Makarov A.D. Optimizacija processov rezanija. Moscow.: Mashinostroenie, 1976, 278p.
Makarov A.D., Muhin V.S., Shuster L.Sh. Iznos instrumenta, kachestvo i dolgovechnost detalej iz aviacionnyh materialov. Ufa, 1974. 371p.
Loladze T.N. Prochnost i iznosostojkost rezhuwego instrumenta. Moscow: Mashinostroenie, 1982. 320p.
Granovskij G.I., Granovskij V.G. Rezanie metallov. Moscow: Vysshaja shkola, 1985. 304p.
Jawericyn P.I., Eremenko M.L., Zhigalko N.I. Osnovy rezanija i rezhuwij instrument. Minsk: Vyshejshaja shkola, 1975. 527p.
Trent E.M. Rezanie metallov. Moscow: Mashinostroenie, 1980. 263p.
Armarego I. Dzh., Braun R.H. Obrabotka metallov rezaniem. Moscow: Mashinostroenie, 1977. 325p.
Hrul'kov V.A. Mehanicheskaja obrabotka izdelij iz magnitnyh materialov. Moscow: Mashinostroenie, 1966. 163p.
Loladze T.N. Iznos rezhuwego instrumenta. Moscow: Mashgiz, 1958. 354p.
Talantov N.V., Dudkin M.E. Issledovanie diffuzionnyh processov pri obrabotke stalej tverdosplavnym instrumentom. V sb.: Tehnologija mashinostroenija i avtomatizacija proizvodstvennyh processov. Volgograd: VPI, 1978, p.79-91.
Talantov N.V., Dudkin M.E. O mehanizme iznosa tverdosplavnogo instrumenta. V sb.: Rezanie i instrument. Vyp.24, Harkov: Viwa shkola, 1980, pp.30-35.
Talantov N.V. Fizicheskie osnovy processa rezanija. V sb.: Fizicheskie processy pri rezanii metallov. Volgograd: VPI, 1984, pp.3-37.
Bobrov V.F. Osnovy teorii rezanija metallov. Moscow: Mashinostroenie, 1975. 344p.
Bekker M.S. Nekotorye osobennosti rezanija zheleza Armko. Voprosy obrabatyvaemosti metallov rezaniem. Ivanovo: 1973, p.87.
Tikadzumi S. Fizika ferromagnetizma. Moscow: Mashinostroenie, 1983. 304p.
Zaks L. Statisticheskoe ocenivanie. Moscow: Statistika, 1976. 598p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.