Підвищення ефективності шліфування зовнішньої зірочки кулачкового диференціала

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.20535/2521-1943.2018.84.141449

Ключові слова:

зірочка кулачкового диференціалу, шліфувальний верстат з ЧПК, комп’ютерне моделювання

Анотація

Представлена нова методика і прикладна програма для автоматизації програмування операції шліфування кулачків зовнішньої зірочки самоблокуючого диференціала підвищеного тертя на шліфувальному верстаті з ЧПК. Програма базується на створеній цифровій моделі процесу шліфування, яка дозволяє виконувати моделювання в ході якого визначати головну характеристику процесу – швидкість зрізування припуску (MRR – Material Removal Rate). Отриманий файл даних моделювання містить масив даних сили різання з прив’язкою до полярного кута контуру зірочки, за допомогою спеціально розробленої прикладної програми використовується для проектування закону управління частотою обертання шпинделя деталі, який забезпечує певну стабілізацію процесу різання. Моделювання процесу шліфування з управлінням довело, що, при збереженні вихідного діапазону зміни MRR процесу, можливо збільшення продуктивності не менш ніж в 1,5 рази.

Посилання

  1. Toyota Bomb, Gaz 66, UAZ, Great Wall в болоте off-road 4x4, https://www.youtube.com/watch?v=LwGia6zt4f4
  2. Glavnaya peredacha i differencial, http://stroy-technics.ru/gallery/jekspluatacija-avtotransportnyh-sredstv/image_14_32.gif
  3. STUDER SOFTWARE, https://www.studer.com/en/products/software/overview.html
  4. Camshaft grinding machines, http://www.directindustry.com/industrial-manufacturer/camshaft-grinding-machine-88639.html
  5. Petrakov, Y. and Drachev, O. (2014), Avtomaticheskoe upravlenie processamy rezania, Stary Oskol, ТNТ.
  6. Klocke, F., Modelling and Simulation in Manufacturing Technology, “Modeling and Simulation of Grinding processes”, http://www.wzl.rwth-aachen.de/de/f786439a4c53fb78c125709f0055702f/v10_grinding_ii.pdf
  7. Aurich, J.C., Biermann, A.D. and Blum, E.H. (2009), “Modelling and simulation of process: machine interaction in grinding”, Production Engineering Research and Development, vol. 3, no. 1, pp. 111–120, https://link.springer.com/article/10.1007/s11740-008-0137-x
  8. David, A. Stephenson, John S. Agapiou (2016), Metal Cutting Theory and Practice, CRC Press, New York, USA.
  9. Claus P. Keferstein, Daniel Honegger, Hugo Thurnherr, Bernard Gschwend, (2008), “Process monitoring in non-circular grinding with optical sensor”, CIRP Annals - Manufacturing Technology, no. 57, pp 533–536, http://ees.elsevier.com/cirp/default.asp
  10. Petrakov, Y.V. (2014), “Ghjgrammirovanie operaciy vreznogo kruglogo shlifovania na stankakh s CNC”, Journal of Mechanical Engineering NTUU “Kyiv Polytechnic Institute”, Vol. 70, no. 1., pp. 10 ‑ 18.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-12-26

Як цитувати

[1]
Y. Petrakov, «Підвищення ефективності шліфування зовнішньої зірочки кулачкового диференціала», Mech. Adv. Technol., т. 84, вип. 3(84), с. 45–51, Груд 2018.

Номер

№ 3(84) (2018)

Розділ

Оригінальні дослідження

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Mechanics and Advanced Technologies

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY 4.0, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.